1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

                                  Як сімейні традиції впливають на виховання особистості?

    Сімейні традиції — один з основних засобів виховання, тому що перш, ніж потрапити в будь який колектив, дитина пізнає себе й ідентифікує в родині. Традиції декількох поколінь, дозволяють дитині усвідомити свій зв’язок з бабусями, дідусями, загальними предками, дозволяють дитині пишатися своєю родиною. На жаль, у наш складний час, коли були зруйновані багато родин, багато родичів втратили зв’язок, шанувати сімейні традиції стало дуже складно.

    Тим сильніше потреба виробити традиції свої власні, що допомагають родині частіше збиратися разом для того, щоб люди, що живуть під одним дахом почували себе дійсною родиною. Тут постає питання про те, які традиції, що виробляються в родині, найбільш значимі.              

      Непогано, якщо в родині склалася традиція проводити кожне літо в подорожі, це розширює коло знайомств, допомагає дитині довідатися і побачити світ, учить його спілкуванню. На жаль, далеко не всі можуть собі це дозволити. Але, зрозуміло, це не означає, що потрібно відмовлятися від дотримання якихось загальних правил. Традицією можуть стати і незвичайні зустрічі нового року чи дня народження, спільні поїздки за місто, навіть суботні обіди, — коли діти знають, що в цей день і в цей час їх у родині дуже чекають. Такі традиції сприяють зближенню, ідентифікації себе, як члена родини, здатні підняти самооцінку дитини, коли вона усвідомлює, що вдома його не тільки годують, що це місце, де можна поділитися своїми переживаннями, новими враженнями. Усе це позначиться на формуванні особистості дитини, буде сприяти її гармонічному розвитку.

       Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

Плануйте розпорядок дня дитини. Діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

      У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

     Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойте

    Кольорова діагностика може бути додатковим інструментом для визначення типів особистості дітей і дорослих. Згідно з законами колористики кольорове середовище впливає на характер людини. Якщо уважно поспостерігати, якими кольоровими олівцями, фломастерами, фарбами, папером найчастіше користується дитина, можна багато чого дізнатися про її характер. Перевага, яку надає дитина певному кольору протягом тривалого часу і незалежно від настрою, вказує на домінування в структурі її особистості певної творчої функції.

      "Жовті" діти більше, ніж інші схильні до творчості. Найчастіше вони - інтуїтивні екстраверти і належать до соціотипів - Новатор і Натхненник.

     У "фіолетових дітей" - багатий внутрішній світ. Найближча цьому кольору функція - відчуття часу. Найяскравіше виявляється у соціотипів Наставник і Експериментатор.

     "Червоні" діти найактивніші. Червоному кольору відповідає функція вольової сенсорики. Це - Лідер і Політик.

     Зелений колір - індикатор інтенсивності і працездатності людини. Це колір сенсорики відчуттів: слуху, зору, смаку, нюху і дотику. Це - Комунікатор і Управляючий.

     "Коричневі" діти часто є в протидії з собою. Коричневий колір, як потяг до доцільних вчинків, до стабільності у справах і взаєминах, найближче до функції ділової логіки і характерний для соціотипів Критик і Майстер.

     "Сині" діти - повна протилежність "червоним". Найкраще синій колір відповідає якостям структурної логіки, яка яскраво виявляється у двох раціональних інтравертів - Аналітика і Інспектора.

     Рожевий колір найбільше відповідає дитячому періоду розвитку людини. До "рожевих" дітей належать здебільшого інтравертні ірраціональні етики - Посередник і Лірик.

       Сірий колір в колористиці іноді трактується або як відсутність кольору, чи як його нейтральність. Ці якості найхарактерніші для типів із домінуючою функцією етики відношень - Охоронця і Гуманіста.

             Отже, основними кольорами, які люблять екстраверти, є жовтий, фіолетовий, червоний і зелений. Ці кольори викликають поширення енергії особистості поза нею, розширення поля діяльності і контактів із людьми і речовинами. До інтравертованих кольорів належать синій, коричневий, рожевий і сірий.